ЛАНДРАС
Свині породи ландрас — одна із стародавніх спеціалізованих беконних порід. Виведені в кінці XIX ст. в Данії на базі місцевих ютландських і острівних свиней та завезених з Англії, Португалії, Індії і Китаю.
Ландраси найбільш розповсюджена порода в світі. В Данії вони єдина порода. В інших високорозвинутих державах частка ландрасів становить 30—80%.
На базі цієї породи створено популяції бельгійської, французької, американської, канадської, шведської, фінської, української та інших селекцій, які схожі за конституціонально-екстер'єрними особливостями та типом продуктивності.
В Україні майже за 40-річний період цілеспрямованої селекційно-племінної роботи під керівництвом професора В. О. Медведєва створено новий український заводський тип у породі ландрас УЛН-1 (Наказ по Міністерству сільського господарства СРСР від 18 листопада 1991 р. № 36).
Найбільша чисельність свиней породи ландрас була в 1980 р. — 130 тис. голів, у тому числі 20 тис. основних маток і кнурів, їм належало 8-ме місце серед інших порід. Новий український заводський тип налічує 20 тис. голів, з них 930 основних маток та 107 кнурів. Щорічно використовується 1632—1777 голів кнурів-плідників, в тому числі в племпідприємствах 67—89 голів.
Авторами типу є 18 науковців і практиків, зокрема доктор сільськогосподарських наук В. С. Топіха, науковець Я. Я. Яцун, директор племгоспу В. М. Горбачов, селекціонер О. П. Слободняк. Роботу по поліпшенню тварин на сучасному етапі координує Інститут тваринництва УААН (А. І. Хватов, Л. В. Розсоха).
Метод розведення — внутріпородна роздільна, переважно за обмеженою кількістю ознак, селекція. Новий заводський тип створено методом поєднання генотипів канадської та англійської селекції з наступним розведенням свиней бажаного типу "в собі". Провідні селекційні ознаки — м'ясність та енергія росту.
Тварини мають високі показники росту, розвитку і продуктивності. Жива маса дорослих кнурів — 303—330 кг, довжина тулуба — 183—189, обхват грудей — 155—171 см; свиноматок — відповідно 237—252 кг, 165—169 см, 150—156 см. На контрольній відгодівлі нащадків вік досягнення живої маси 100 кг — 172—180 днів, середньодобовий приріст — 775—823 г, витрати кормів на одиницю продукції — 3,34—3,65 к. од., довжина туші — 96—99 см, маса окосту 10,9—11,4 кг, товщина шпику над 6—7 хребцями — 25—27,5 мм.
Міжлінійні гібриди в умовах промислової технології забезпечують одержання живої маси 100 кг за 183—189 днів, середньодобовий приріст 709—725 г, товщину шпику 28,5— 29,2 мм, вміст м'яса в туші 61%.
По окремих тваринах є рекордні показники. Вік досягнення маси 100 кг — 154 дні (Ліст 5807, держплемзавод "Білорі-чицький"), середньодобовий приріст — 984 г (Бард 563, держплемзавод "Білорічицький"), витрати кормів на 1 кг приросту — 2,8—2,9 к. од. (Ліст 7391, Байкал 95, "Нива" Тернопільської області), товщина шпику — 20 мм (Ліст 1777, дослідне господарство "Українка"), довжина туші — 103 см (Байкал 95), маса окосту — 13,6 кг (Елегент 4767, дослідне господарство "Українка"), вихід м'яса в туші — 67,8% (Бард 563, держплемзавод "Білорічицький"), площа "м'язового вічка" — 45,6 см2 (Бард 563).
Особливістю екстер'єру є наявність довгого веретеноподібного тулуба, розтягнутого в середній частині. Довжина тулуба на 15—20 і більше сантиметрів перевищує обхват грудей за лопатками. Спина і поперек прямі, неширокі, окости добре виповнені. Ноги невисокі, прямо поставлені з міцними бабками. Голова невелика. Вуха великі, звисаючі. Шия довга, м'ясиста. Масть біла, шкіра рожева. Щетина біла, блискуча, рідка. Лопатки косо поставлені. Груди широкі, глибокі з округлими ребрами.
Конституція — ніжна щільна або міцна. Кістяк тонкий, мускулатура компактна, шкіра без складок і зморщок. Темперамент жвавий. Зустрічається послаблення конституції у вигляді сухої перерозвиненості та деякі вади екстер'єру — слабкі бабки, перехвати, виляння задом.
Відтворювальна здатність висока. Багатоплідність маток — 10,0—11,9 поросяти, молочність — 50—64,4 кг, маса гнізда при відлученні в 2 місяці 171—214 кг, середня маса одного поросяти — 17—22,7 кг. Рекордні показники — багатоплідність 13 голів, маса гнізда при відлученні у 2 місяці — 312 кг (Дага 7878, дослідне господарство "Асканія-Нова").
Генеалогічна структура нового українського заводського типу складає 19 ліній і 21 родину. Провідними є 9 ліній (Ліст, Елегант — 18%, Hop, Луч — 8, Бард, Кур'єр — 7, Ерго, Бром, Дейль — 4%) і 11 родин (Берта — 17%, Драгона — 10, Мрія — 8, Дага, Бламстина, Асканія — 7, Міра, Лазурная — 6%, Липа, Корина — 5, Єва — 3%).
Імуногенетичний аналіз спектра частот алелей виявив підвищену частоту окремих з них (Ва — 99%, А — 82, Д/В — 77, Fbd — 78%), що характерно для цієї породи. Ступінь реалізації генетичної мінливості становить 35—57%. Показник середньої фактичної гомозиготності — 0,54—0,62. Індекс генетичної подібності за сімома поліморфними системами груп крові — в межах 0,53—0,97.
Окремі родини (Мрія, Діана, Міра, Дага) мають високий індекс схожості (0,8—0,94). Найбільш віддалені родини Даги і Діани (0,53). Цитогенетичний аналіз каріотипу свиней показав, що середня частота спонтанних хромосомних мутацій — 11,6—14,5%, геномних (кількісних) — 28—40,4%, структурних — 7,4-8,75%.
Із фізіологічних особливостей у ландрасів більша частка і краще розвинені внутрішні органи порівняно з іншими породами, підвищений обмін білка та інтенсивніше нарощування м'язової тканини. Навіть при живій масі 120 кг вміст м'яса в туші перевершує 60%. Ландраси ефективніше засвоюють азот кормів, у них краще співввідношення жир: білок, за хімічними якостями м'яса вони мають перевагу щодо вмісту білка і незначно поступаються за фізичними властивостями великій білій породі.
Порода широко застосовується у міжпородному схрещуванні та гібридизації як батьківська.
А. І. Хватов, І. Г. Федотов
Ландраси найбільш розповсюджена порода в світі. В Данії вони єдина порода. В інших високорозвинутих державах частка ландрасів становить 30—80%.
На базі цієї породи створено популяції бельгійської, французької, американської, канадської, шведської, фінської, української та інших селекцій, які схожі за конституціонально-екстер'єрними особливостями та типом продуктивності.
В Україні майже за 40-річний період цілеспрямованої селекційно-племінної роботи під керівництвом професора В. О. Медведєва створено новий український заводський тип у породі ландрас УЛН-1 (Наказ по Міністерству сільського господарства СРСР від 18 листопада 1991 р. № 36).
Найбільша чисельність свиней породи ландрас була в 1980 р. — 130 тис. голів, у тому числі 20 тис. основних маток і кнурів, їм належало 8-ме місце серед інших порід. Новий український заводський тип налічує 20 тис. голів, з них 930 основних маток та 107 кнурів. Щорічно використовується 1632—1777 голів кнурів-плідників, в тому числі в племпідприємствах 67—89 голів.
Авторами типу є 18 науковців і практиків, зокрема доктор сільськогосподарських наук В. С. Топіха, науковець Я. Я. Яцун, директор племгоспу В. М. Горбачов, селекціонер О. П. Слободняк. Роботу по поліпшенню тварин на сучасному етапі координує Інститут тваринництва УААН (А. І. Хватов, Л. В. Розсоха).
Метод розведення — внутріпородна роздільна, переважно за обмеженою кількістю ознак, селекція. Новий заводський тип створено методом поєднання генотипів канадської та англійської селекції з наступним розведенням свиней бажаного типу "в собі". Провідні селекційні ознаки — м'ясність та енергія росту.
Тварини мають високі показники росту, розвитку і продуктивності. Жива маса дорослих кнурів — 303—330 кг, довжина тулуба — 183—189, обхват грудей — 155—171 см; свиноматок — відповідно 237—252 кг, 165—169 см, 150—156 см. На контрольній відгодівлі нащадків вік досягнення живої маси 100 кг — 172—180 днів, середньодобовий приріст — 775—823 г, витрати кормів на одиницю продукції — 3,34—3,65 к. од., довжина туші — 96—99 см, маса окосту 10,9—11,4 кг, товщина шпику над 6—7 хребцями — 25—27,5 мм.
Міжлінійні гібриди в умовах промислової технології забезпечують одержання живої маси 100 кг за 183—189 днів, середньодобовий приріст 709—725 г, товщину шпику 28,5— 29,2 мм, вміст м'яса в туші 61%.
По окремих тваринах є рекордні показники. Вік досягнення маси 100 кг — 154 дні (Ліст 5807, держплемзавод "Білорі-чицький"), середньодобовий приріст — 984 г (Бард 563, держплемзавод "Білорічицький"), витрати кормів на 1 кг приросту — 2,8—2,9 к. од. (Ліст 7391, Байкал 95, "Нива" Тернопільської області), товщина шпику — 20 мм (Ліст 1777, дослідне господарство "Українка"), довжина туші — 103 см (Байкал 95), маса окосту — 13,6 кг (Елегент 4767, дослідне господарство "Українка"), вихід м'яса в туші — 67,8% (Бард 563, держплемзавод "Білорічицький"), площа "м'язового вічка" — 45,6 см2 (Бард 563).
Особливістю екстер'єру є наявність довгого веретеноподібного тулуба, розтягнутого в середній частині. Довжина тулуба на 15—20 і більше сантиметрів перевищує обхват грудей за лопатками. Спина і поперек прямі, неширокі, окости добре виповнені. Ноги невисокі, прямо поставлені з міцними бабками. Голова невелика. Вуха великі, звисаючі. Шия довга, м'ясиста. Масть біла, шкіра рожева. Щетина біла, блискуча, рідка. Лопатки косо поставлені. Груди широкі, глибокі з округлими ребрами.
Конституція — ніжна щільна або міцна. Кістяк тонкий, мускулатура компактна, шкіра без складок і зморщок. Темперамент жвавий. Зустрічається послаблення конституції у вигляді сухої перерозвиненості та деякі вади екстер'єру — слабкі бабки, перехвати, виляння задом.
Відтворювальна здатність висока. Багатоплідність маток — 10,0—11,9 поросяти, молочність — 50—64,4 кг, маса гнізда при відлученні в 2 місяці 171—214 кг, середня маса одного поросяти — 17—22,7 кг. Рекордні показники — багатоплідність 13 голів, маса гнізда при відлученні у 2 місяці — 312 кг (Дага 7878, дослідне господарство "Асканія-Нова").
Генеалогічна структура нового українського заводського типу складає 19 ліній і 21 родину. Провідними є 9 ліній (Ліст, Елегант — 18%, Hop, Луч — 8, Бард, Кур'єр — 7, Ерго, Бром, Дейль — 4%) і 11 родин (Берта — 17%, Драгона — 10, Мрія — 8, Дага, Бламстина, Асканія — 7, Міра, Лазурная — 6%, Липа, Корина — 5, Єва — 3%).
Імуногенетичний аналіз спектра частот алелей виявив підвищену частоту окремих з них (Ва — 99%, А — 82, Д/В — 77, Fbd — 78%), що характерно для цієї породи. Ступінь реалізації генетичної мінливості становить 35—57%. Показник середньої фактичної гомозиготності — 0,54—0,62. Індекс генетичної подібності за сімома поліморфними системами груп крові — в межах 0,53—0,97.
Окремі родини (Мрія, Діана, Міра, Дага) мають високий індекс схожості (0,8—0,94). Найбільш віддалені родини Даги і Діани (0,53). Цитогенетичний аналіз каріотипу свиней показав, що середня частота спонтанних хромосомних мутацій — 11,6—14,5%, геномних (кількісних) — 28—40,4%, структурних — 7,4-8,75%.
Із фізіологічних особливостей у ландрасів більша частка і краще розвинені внутрішні органи порівняно з іншими породами, підвищений обмін білка та інтенсивніше нарощування м'язової тканини. Навіть при живій масі 120 кг вміст м'яса в туші перевершує 60%. Ландраси ефективніше засвоюють азот кормів, у них краще співввідношення жир: білок, за хімічними якостями м'яса вони мають перевагу щодо вмісту білка і незначно поступаються за фізичними властивостями великій білій породі.
Порода широко застосовується у міжпородному схрещуванні та гібридизації як батьківська.
А. І. Хватов, І. Г. Федотов